Щодо нарахування мінімальної заробітної плати та утримання з її розміру ПДФО
Ізяславська ДПІ ГУ ДПС у Хмельницькій області інформує, що відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108) заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ст. 3 Закону № 108 мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати визначено ст. 3 прим. 1 Закону № 108.
Джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності (ст. 4 Закону № 108).
Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці (ст. 15 Закону № 108).
Статтею 35 Закону № 108 передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють:
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;
- податкові органи.
Однією з підстав для проведення контролюючими органами фактичної перевірки без попередження платника податків (особи) є, зокрема, наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету (п. 80.1 та п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).
Вкотре нагадуємо, що оформлення трудових відносин роботодавцями з найманими працівниками – це забезпечення соціальних гарантій громадян та надходжень до бюджету.
Лише офіційно оформлений найманий працівник має трудові права й соціальні гарантії. Трудове законодавство гарантує найманому працівнику здорові та безпечні умови праці, оплачувані відпустки й лікарняні, допомогу у разі нещасного випадку на роботі, пільги, якщо є малолітні діти. Всього цього позбавлені незадекларовані працівники.
Незадекларована праця наносить шкоду державі. Неформальна економіка і незадекларована праця обмежують можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, сприяють ухиленню від сплати податків, зменшують надходження до державного і місцевих бюджетів.
