Дзяд Вадим Олександрович
(11.05.2004 – 05.01.2024 рр)
Дзяд Вадим Олександрович народився в селі Чижівка Ізяславського району на Хмельниччині. Його і старшого брата Юру виховувала мама Дзяд Олена. Після її смерті, коли Вадиму виповнилося лише 5 років опіку над братами взяла Очкур Лариса Василівна – тітка.
Вадим ріс позитивним, добрим і цілеспрямованим. З 2010 року по 2017 навчався в Хмельницькій СЗОШ 29. Продовжив навчання у Буковинському військовому ліцеї.
У 2021 році закінчив ліцей і розпочав навчання ВПУ 4 де отримав професію зварювальник.
Контракт підписав у лютому 2023 року. Рідні старались переконати, вмовляли: « Вадим , ти ще зовсім юний , без досвіду служби.» Та хлопець твердо вирішив захищати країну від агресора. Став військовослужбовцем воєнної частини А 7179, 86 батальйону 106 бригади.
Загинув у селі Кринки Херсонської області внаслідок ворожого обстрілу човна під час евакуаційних заходів на річці Дніпро. Отримав поранення не сумісне з життям.
Похований на кладовищі у місті Хмельницький.
