Слободзян Віктор Олександрович
Слободзян Віктор Олександрович
позивний « Тихий»
(27.07.1981 р. –06.07.2024 р.)
Слободзян Віктор Олександрович народився 27 липня 1981 року у селі Великі Пузирки Ізяславського району Хмельницької області у сім’ї Слободзян Олександра Івановича та Ганни Володимирівни, де уже підростали його три сестри . А Олександр став найменшим улюбленцем у родині.
У 1987 році пішов у перший клас Великопузирківської середньої школи. Після закінчення 11 класів був призваний на строкову службу у місто Шепетівка. Навчався на водія. Згодом, працював будівельником, де і зустрів свою майбутню дружину Оксану. У новоствореній сім’ї народилося дві донечки – Тетяна і Валерія.
3 вересня 2022 року Віктор став на захист країни. Та майже 2 роки воював на Харківському та Донецькому напрямках у складі 36 ОСБ « Степові вовки» . Коли був у відпустці обіцяв рідним, що повернеться щоб у мирному житті втілювати свої мрії і здійснити заплановане. Але усе зруйнувала війна, ціною свого життя Віктор здійснив найбільший, неоціненний подвиг.
Кулеметник 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А 4058 солдат Віктор Олександрович Слободзян загинув під час виконання бойового завдання 6 липня 2024 року в районі населеного пункту Водяне Волноваського району Донецької області.
Відчуваючи відповідальність за збереження нашого життя, він не замислюючись віддав своє, і його слова «Все буде ОК, прорвемось!» повинні нас змушувати жити далі, зберігаючи в пам’яті найкращі миті, які провели разом.
Наш Воїн-Захисник став янголом-охоронцем на небесах. Молімося за його душу і пам’ятаємо про земне життя Віктора, яке він віддав за нас, за Україну. Віктору назавжди 43…
