Гопанчук Олександр Валерійович
Гопанчук Олександр Валерійович
позивний « Шурік»
(18.04.1977 – 18.09.2024)
Олександр народився 18 квітня 1977 року в селі Тернавка, Шепетівського району, Хмельницької області. Навчався у Тернавській ЗОШ I-III ст. з 1983- 1994 р. Приймав активну участь у шкільних заходах, зокрема у змаганнях по шашках, займав призові місця. Після закінчення школи навчався на водія та здобув декілька категорій, зокрема А, В і С.
У віці 18 років був призваний на військову службу у місто Кіровоград в десантні війська. Після закінчення військової служби, повернувся в рідне село, де працював на вантажному автомобілі у колгоспі. У 2002 році одружився і почав працювати в ТОВ " Агрос-Віста" водієм. В зимово-осінній період працював опалювачем шкільної котельні. У вільний час полюбляв ремонтувати та приводити до ладу техніку ( як робочу, так і домашню). У 2004 році став щасливим татусем, народилась донечка Ірина. Олександр був люблячим батьком, чуйним та добрим, трудолюбивим та життєрадісним чоловіком, але все змінила війна... Олександр був призваний на військову службу 22 грудня 2023 року. Після проходження навчань мужньо та відважно став на захист Батьківщини в складі 214-го окремого спеціального батальйону OPFOR.
18 вересня 2024 року біля населеного пункту Констянтинівка, Покровського району, Донецької області у віці 47 років загинув солдат Гопанчук Олександр Валерійович з позивним "Шурік". Ціною свого життя він здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка- віддав своє життя за цілісність і незалежність України. На віки-вічні його ім'я буде вписане в історію нашої громади та України, як воїна- Героя.
Спи спокійно, солдате, добра та світла пам'ять про тебе і вдячність за твій подвиг.
Вічна пам'ять захиснику України! Герої не вмирають!
