Бабенко Сергій Андрійович
Бабенко Сергій Андрійович
(02.08.1995 р. - 17.07.2026 р.)
Бабенко Сергій Андрійович народився 2 серпня 1995 року у селі Баранівка Житомирської області.
Внаслідок життєвих обставин деякий час він проживав і навчався в інтернаті смт. Мар’янівка. В 2008 році Сергія взяла під опіку родина Никитюк Людмили і Василя з с. Теліжинці Шепетівського (колишнього Ізяславського) району Хмельницької області, де пішов до місцевої школи і навчався там з 2008 по 2011 роки. Сергій адаптувався до шкільного середовища, знайшов друзів та долучився до навчального процесу.
Після закінчення школи навчався у Хмельницькому вищому професійному училищі за спеціальністю муляр-штукатур, плиточник. Після закінчення училища у 2015–2016 р. працював у м. Хмельницькому за спеціальністю.
У 2015 році одружився з дівчиною Олею з с. Теліжинці, з якою познайомився будучи малолітнім хлопчиком, коли його взяла під опіку родина Никитюків.
Зі слів дружини Ольги, захисник був добрим, щирим, люблячим чоловіком і батьком, дуже працьовитим, весь час був зайнятий роботою. Сергій любив малювати і часто малював портрет сина Марка.
17 серпня 2024 року був призваний на військову службу. Сергій Андрійович проходив службу у званні старшого солдата на посаді оператора 2 відділення механізованих засобів розмінування 2 взводу механізованого розмінування роти механізованого розмінування.
Мав позивний «Котяра». У 2025 році захиснику Сергію було надано статус Учасника бойових дій, про що отримав посвідчення.
11 липня 2026 року під м. Ізюм Харківської області захисник був тяжко поранений і доставлений у госпіталь міста Харкова, а згодом перевезений на лікування до міста Київ, де був прооперований.
На жаль, 17 липня 2026 року від отриманого тяжкого поранення, серце мужнього Воїна зупинилося.
Поховання Героя Бабенка Сергія Андрійовича було здійснено на місцевому кладовищі с. Теліжинці.
